ua de

Конференція, Бібрка. Стаття з часопису Товариства галицьких німців

Конференція, Бібрка. Стаття з часопису Товариства галицьких німців

Олена Серпень

(Стаття з часопису ZEITWEISER DER GALIZIENDEUTSCHEN за листопад 2021 )

Український проект. Туристичний маршрут по слідам галицьких німців. Конференція в Бібрці.

У серпні цього року я відвідала міста і села Галичини з дослідницькою групою від Ради німців України, в історичному регіоні, де до 1939 року було багато сотень німецьких поселень. За тиждень ми відвідали Львів, Стрий, Івано-Франківськ, Коломию, Долину та навколишні села. Кожен день подорожі нас зустрічали гостинні мешканці, які ділилися своїми думками про старі часи. Усі візити були надзвичайно цікавими та продуктивними. Я хотіла би розповісти про наш візит до міста Бібрка, що неподалік від Львова. За даними історичних архівів, німці до 1939 року жили в трьох поселеннях навколо цього міста. Три колонії називалися Мільбах, Рефельд і Ернсдорф. Раніше я вже читала про ці колонії в ZEITWEISER DER GALIZIENDEUTSCHEN від 1985 та 2008 років.

 Я знала, що німці тут були католиками і походили з різних регіонів Німеччини, читала про дві школи, каплиці, про людей і їх життя в цих колоніях. Під час нашого візиту перед нами виступив професор Львівського державного університету Роман Береcт, він розповів про свої дослідження, показав цікаві світлини, доповнив історичну картину своїм глибоким знанням тогочасних подій. На його думку, на початку ХХ століття мешканці колоній хворіли на інфекційні захворювання.На цю думку його наштовхнув той факт, що родини іноді ховали своїх родичів у саду. Так було, наприклад у родині на ім‘я Хоппе. Професор також показав цікаві артефакти – підкову з коней німецьких колоністів, яка була значно більшою за підкови сусідніх українських чи польських господарів. Він також показав монети – крейсери, датовані часами колонізації. За його словами, такі артефакти вчені часто знаходять під час археологічних розкопок на території Галичини та Карпат. Після лекції професора наша експедиція відвідала колонії, ми побачили та сфотографували старі порожні і занедбані будинки та подвір‘я, що належали німцям, зайшли до каплиць, де вони молилися, почули розповідь про дві школи в районі поселення Мільбах. Виявилося, що поруч існували дві школи – одна приватна платна німецька, а інша безкоштовна з польською мовою навчання. Польська влада проводила активну політику полонізації населення.

Слово взяв львівський історик та етнограф німецького походження пан Ганс Крістіан Гайнц. Він розповів  про походження назви колонії, про місцевого пана на прізвище Мільбах, який надав свої землі німецьким поселенцям. Пан Ганс Крістіан розповів також про існування млина в колонії, він обговорив цю тему з професором Берестом. На  думку Ганса Крістіана, млин був державним підприємством, і німці працювати на цьому млині лише за заробітню плату. На його думку, мешканці цієї колонії були дрібними селянами і більшість із них були небагатими. Окрім представників держадміністрації, на цю зустріч прийшли місцеві краєзнавці. Пан Зіновій Древняк розповів нам про свої плани перетворити одне із занедбаних німецьких об’єктів у виставку чи музей. Були з нами  і вихідці з німецьких родин, нащадки поселенців. Дружина професора пані Лідія Берест розповіла про своїх німецьких предків, які жили в поселенні Мільбах. Після короткої офіційної частини, коли ми представилися, усі учасники зустрічі за горнятком кави в приміщенні колишньої польської дому «Sokol» поговорили про те, що нас усіх зараз цікавить: про необхідність збереження і примноження нашої культурної спадщини, про стан міжетнічних відносин у минулому та сьогоденні.  Під час зустрічі я коротко доповіла про історію створення моєї книги «Розповідають галицькі німці». Я  дуже вдячна особисто голові відділу освіти Бібрської державної адміністрації пані Оксані Довгаль за організацію зустрічі, вдячна містянам, які поділилися своїми історіями з життя людей та  краю.

У подарунок наша делегація отримала таріль з символікою Бібрки. Я подарувала свою книгу та залишила громаді дані про німців, які жили в місті до 1939 року. Ці матеріали були на моє прохання підготовлені та надані архіварем Товариства галицьких німців паном Берндтом Серваткою. За словами пані Довгаль, наша зустріч стала прологом розвитку туристичного маршруту «пішохідного і велосипедного», який пов’язаний з німецькою культурною спадщиною краю. Ми розлучилися з думками про продовження співпраці у напрямку розвитку ностальгійного туризму, що набув популярності особливо у нас в Західній Україні.

 

 

15 листопада 2021
×