Коломия-Багінсберг
Багінсберг – німецька дочірня сільськогосподарська колонія, була названа за іменем поміщиків землевласників – родини Багінських, які продали землю колоністам. Багінсберг був заснований у 1818 році у передмісті Коломиї на так званому станіславському передмістю. Жителі працювали у великих приватних господарствах, вирощували зернові культури, кукурудзу, тримали велику та дрібну худобу, птахів, випікали хліб, виготовляли кондитерські вироби. Для міського населення вони були основними постачальниками сільськогосподарської продукції, чим завоювали до себе довіру та авторитет і вважалися серед інших жителів Коломиї взірцем працьовитості та надійності.
Переселенці викупили для своїх господарств кожне по 10 моргів землі. Кожен колоніст повинен був відпрацювати щороку на панщині 14 днів, сплачувати податки натурою і грошима. Під школу, молитовний дім та комерційні будівлі було придбано ще 4 морги землі.
План забудови Багінсбергу повторює іншу колонію Йозефсберг, з якої прибуло багато сімей колоністів.
Шкільні уроки спочатку проводилися в орендованому будинку. Перша шкільна будівля була зведена у 1832 році. Але оскільки громада швидко зростала, шкільний будинок виявився недостатнім для великої кількості дітей у громаді. Тому його було відновлено та розширено у 1856 році.
Спочатку в громаді був лише молитовний будинок, в якому щонеділі відбувалися служби і читання. З Чернівців двічі на рік приїжджав протестантський пастир. У 1855 р. представники громади Філіп Коль та Георг Баумунк викупили землю під церкву.
Церква будувалися на пожертви. Гроші надходили від споріднених громад, приватних осіб, та державної адміністрації. Велика частина пожертв була зібрана від товариства Gustav-Adolf-Verein у Відні, Ляйпцигу, Трієсті, Шлезії та Галичині. На побудову церкви влада надала певні пільги. Деревина була продана за половину собівартості від адміністрації лісництва. Але постачання каменю, а також усі ручні роботи мала виконувати сама громада. Всі роботи крім малярських, які виконали українці, були виконані німцями. Храм був освячений 25 жовтня 1874 року. Освячення здійснив тодішній наглядач Якоб Гьонель-Бяла.
Першого пастора Коломиї був Карл Кркаль з Моравіі і він був вибраний 17 лютого 1871 року. Після нього заступив на службу Фрідріх Шадель з Ной-Сандеса у 1876 році і він прослужив тут до 1913 року. Парафіяни свідчили про старанність цього священника. При ньому церква не раз ремонтувалася, був розширений будинок церковної канцелярії, куплений новий орган та новий годинник.
Парафія Багінсберг-Коломия належала до гельвецького сеньйорату в складі Союзу Церков євангельсько-аугсбурзького і гельвецького визнання (СЦАГ). До парафії Багінсберга належали громади поселень Аугустдорф, Бредхайм, Ноедорф, Тлумач, Константиновка, Микулсдорф, Могила, Севериновка, Славиця, Ситауеровка.
В 1903 році в Багінсбергу відкрили відділення кас взаємодопомоги Райфазена.
В 1908 році запрацював Союз німців християн.
В 1911 році відкрили німецький дім.
При загальноосвітній школі і церкві на початку 20 ст. діяли музичні гуртки, жіноче товариство, хори, струнний оркестр, театр. В Багінсбергу проводилися фестивалі церковних хорів, куди приїжджали хорові колективи з Волині, Австрії, Німеччини. Разом з мешканцями сусідніми німецьких колоній молодь святкувала Новий Рік Свято саду, Свято врожаю і обжинки. Театральні вистави теж показували то там, то тут. Жінки займались різноманітним ручним рукоділлям, до 30-х років ще мали прялки, виготовляли товари побутового вжитку – подушки, ковдри, скатертини, одяг та інше. Мали великі родини –по троє дітей і більше.
Під час першої Світової війни Багінсберг був сильно зруйнований. Жителі села мусили три рази евакуювалися в інші галицькі села чи навіть виїжджали до Австрії. Після повернення селян з евакуації було проведено капітальний ремонт хат, церкви та прилеглих приміщень.
Станом на 1934 рік в Багінсбергу проживало 507 німців.
В 1940 році з від‘їздом всіх німців колонія Багінсберг припинила своє існування.