Рахиня

Приблизно в середині 19 столітті (точна дата утворення поселення невідома) в українському селі Рахиня, що біля Долини, утворилася стала німецька громада. Більшість німців в Рахині ймовірно походили з ближньої католицької колонії Хофнунгсгау (колонія німців з Богемії).

Згідно зі звітом, що з’явився у періодичному виданні Союзу німців християн у Галичині за 1911 рік, повідомлялося, що в селі було 45 німецьких ферм, власники яких, за винятком однієї, належали до римо-католицької конфесії. Згідно цьому виданню більше половини батьків сімей були тоді на заробітках в Америці, де вони працювали робітниками на заводі.

Німецька спільнота села Рахиня на початку 20 ст. зазнала ополячення. Цьому сприяла польська школа та польська католицька церква. Помітно втратився зв'язок з німецьким культурним середовищем, велика кількість дівчат та хлопців були членами польських організацій та товариств. В 30-х роках завдяки новоствореній Асоціації католиків Галичини сюди починають приїжджати німецькі вчителі і організовувати уроки німецької мови для дітей і молоді та влаштовувати німецькі свята, фестивалі та інші культурні заходи. Але в 1937 році польська влада почала гоніння на етнічних німців і суворо заборонила проводити в селі будь які заходи німецькою мовою.

Німецькі вчителі, які викладали у Рахині у 30-ті роки : Леопольд Пікул уродженець Хофнунгсгау, Людвіна Бауман з Маріагільф, Йозеф Петернек з Махлинця, Зігмунд Кольмер, Брунгільда Рейнпольд.

У 1934 році в селі проживало 289 німців, з них 9 протестантів і решта – католики. Крім того в селі проживали 560 українців, 30 євреїв та 22 поляки.

В Рахині на той час була 2-класна польська школа, в якій вчилися 32 німецьких дітей, католицька церква села Рахиня належала парафії в Долині, всі богослужіння та релігійні навчання велися польською мовою.

Серед німців було 3 фермери, 3 столяря-будівельника, 49 ремісників та дрібних селян. Німецька власність: 132 моргів землі, 55 будинків, 56 господарських будівель